Він хоче частіше, ніж я: що робити, коли бажання в парі різне
Блог Каріни Сіліванович
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
Він хоче частіше, ніж я: що робити, коли бажання в парі різне
Блог Каріни Сіліванович
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
«Він хоче щодня, а я раз на місяць, і нам обом від цього погано». З такої фрази почала розмову жінка, яка прийшла до мене на консультацію, і про чоловіка вона, між іншим, говорила дуже тепло, без жодної злості, ну, майже з ніжністю. Кожного вечора вона чекає його руку на своєму плечі й заздалегідь напружується, ще до того, як він торкнувся. А він, виявляється, кожного вечора чекає, що сьогодні вона нарешті не відсторониться. Обоє мовчать про це місяцями.
Коли в парі різне бажання, страждають обоє, хоча кожен думає, що тільки він. Нижче я розповім, чому так виходить і що відчуває кожен із вас, а ще чому тиск вимикає бажання ще сильніше. Далі про те, як домовитись про близькість, і про випадки, коли різниця в бажанні говорить про щось зовсім інше.
Різне бажання в парі буває майже в кожній
Спершу скажу те, що чую від жінок найчастіше, коли вони вперше сідають навпроти мене на консультації: «Мабуть, у нас щось зламалось». У більшості пар бажання не збігається, і це звичайна річ, про яку просто мало говорять уголос. У дослідженні гетеросексуальних пар розбіжність у бажанні мала більшість, і чим більшою була різниця, тим частіше пари були менш задоволені сексом та стосунками. Тобто сама різниця буває в усіх, а страждати починають тоді, коли її не вміють обговорити.
Бажання не стоїть на одному місці. Лібідо живе хвилями, і в нього є свої сезони, як у погоди, тож те, що весною здається неможливим, восени зовсім не дивує. У вас була важка зима на роботі, народилась дитина, померла мама, ви просто не висипаєтесь місяцями. А його бажання від цього могло, знаєте, навіть зрости, бо близькість для нього спосіб розслабитись і відчути, що все гаразд. Тіла в цей час роблять протилежне, і ніхто з вас у цьому не винен.
Є ще одна річ, яку ми рідко враховуємо, хоча вона багато пояснює. У багатьох жінок бажання не приходить саме по собі, воно з'являється, коли вже почали: коли стало тепло, спокійно і хтось поруч уважний. У теорії це називають відповідним бажанням, тобто таким, що народжується у відповідь на ласку. Багато чоловіків відчувають бажання одразу, ще до дотику, і звідси вічне «ти ж навіть не хочеш». А вона на старті, мабуть, справді не хоче, і це зовсім не означає, що вона не захоче через п'ятнадцять хвилин ніжності.
Тому питайте себе, чому наші бажання запускаються по-різному, і питайте без вироків, з цікавістю, а не з обвинуваченням. Відповідь на це майже завжди знаходиться якщо шукати її разом, а не поодинці в голові о другій ночі, коли всі аргументи звучать найгучніше.
Що відчуває той, хто хоче частіше, і та, хто хоче рідше
Уявіть вечір, який знайомий, мабуть, більшості матерів, чиї діти ще маленькі, а день розписаний до останньої хвилини. Діти нарешті заснули, на столі гора білизни, у голові список справ на завтра, і ви ледве дочекались моменту, коли можна просто сісти в тиші. І тут він торкається вашого плеча, а всередині щось стискається: «Ну знову». Ви його любите, але ви вже віддали сьогодні всім, і для себе в вас нічого не лишилось.
Тепер подивіться з його боку, бо там теж, чесно кажучи, не легше, хоча зовні це рідко видно. Для нього близькість часто єдиний спосіб відчути, що його люблять, і кожне ваше «не сьогодні» він чує як «ти мені не потрібен». Він мовчить, ховається в телефон, стає дратівливим, а інколи просить ще раз і ще раз, бо відчуває: якщо перестане, усе остаточно охолоне. Одна жінка розповідала мені, що чоловік уже півроку нічого не просить, і від цього їй страшніше, ніж було від прохань.
Той, хто хоче частіше, зазвичай відчуває відштовхнутість, образу, сором за свої бажання, а іноді й страх, що його більше не кохають. Той, хто хоче рідше, відчуває провину, тиск і роздратування на себе та на нього. Обоє самотні й думають, що проблема в них. Як правило, вони мають рацію лише в одному: їм погано, хоча причини в кожного різні.
Я не раз бачила пари, де ніхто не поганий і де, як не дивно, обоє роками вважали винним тільки себе, тому що так простіше, ніж говорити. Він звичайний чоловік, вона звичайна жінка, ритм у них різний, а говорити про це їх ніхто ніколи не вчив. Мені щоразу шкода, що вони так довго мовчать, ніби це якась ганьба.
Переслідувач і втікач: чому тиск вимикає бажання ще більше
У психології таку схему називають «переслідувач і втікач»: один просить близькості, а інший відходить. Чим більше просить перший, тим сильніше відходить другий, і чим більше відходить другий, тим наполегливіше просить перший. Це коло, у якому ніхто не хоче зла, але воно крутиться само, без жодного вашого дозволу.
Подивіться, як це виглядає в житті. Він торкається, вона напружується, він питає «що не так?», вона відповідає «нічого, я втомилась», і він ображається. Вона відчуває провину і від цього хоче ще менше, а наступного вечора вже заздалегідь готується відмовити, і він так само заздалегідь готується до відмови. І ось обоє вже стежать за кожним рухом одне одного, ніби на іспиті, який, до речі, ніхто з них не складав добровільно.
Тиск у будь-якій формі, навіть у м'якій, вимикає бажання і лібідо. «Ну чого ти?», зітхання, образа, натяки, демонстративно відвернута спина: тіло розуміє все це як загрозу. Воно ніби думає: якщо я поступлюсь, доведеться повторювати це й далі. Бажання, яке приходить у відповідь на ласку, під тиском просто не з'являється, і це фізіологія, впертість тут ні до чого.
Є й зворотний бік, про який говорять рідко. Коли жінка погоджується з почуття обов'язку, щоб «відчепились», вона закриває ще один шматок себе, і секс «через не хочу» ближчими нас не робить. Він вчить тіло ще більше уникати близькості, і наступного разу відмовляти хочеться вже, на жаль, сильніше, з більшим почуттям провини.
Тому перша дія, яка допомагає, проста й водночас важка: зупинити коло. Той, хто просить, домовляється дати паузу, а той, хто відмовляє, перестає ховатись і каже правду своїми словами. Як уміє, і саме про це далі піде мова.
Як домовитись про близькість, щоб ніхто не програв
Розмова про різне бажання в парі не повинна відбуватись у ліжку, коли хтось щойно відмовив або отримав відмову. Виберіть вечір, коли ви обоє відпочили, діти сплять і ніхто нікуди не поспішає. Можна під час прогулянки, у машині чи на кухні за чаєм, головне, щоб це був нейтральний момент, а не поле бою ви розумієте.
Почніть із себе, а не з його провин. «Мені ніяково, коли ти торкаєшся мене ввечері, бо я вже порожня» звучить зовсім інакше, ніж «ти постійно лізеш», і перше він почує, а на друге відповість захистом. Це найважливіше правило всієї розмови, і воно працює в обидва боки.
Розкажіть одне одному, що для кожного з вас означає слово «близькість», бо у кожного воно своє. Для нього це може бути «мене хочуть», для вас «мене чують і дають відпочити», і щойно ви обоє це бачите, зникає відчуття, що тебе використовують або відштовхують. Дуже часто вся бійка йшла за різні речі, які просто називали одним словом.
А далі домовляйтесь про конкретику, бо загальні обіцянки в парах майже ніколи не тримаються. Ось що працює найкраще, принаймні в тих парах, які приходять до мене і потім дякують:
- Домовитись про слово або жест, який означає «сьогодні ні, але я тебе люблю», і це краще за мовчання, бо відмова перестає звучати як вирок.
- Домовитись, що «ні» цілком нормальна відповідь, а «не зараз» теж, але разом із ним має йти «а ось коли».
- Планувати час для близькості, коли у вас обох є сили, тобто призначити конкретний вечір, наприклад вівторок чи суботу вранці, а спонтанність прийде пізніше, коли тіло знову довірятиме.
- Починати з малого: обійми, масаж плечей, душ разом, без обов'язку до сексу. Якщо секс виходить, добре, а якщо ні, то теж добре.
- Раз на місяць сісти й чесно запитати: «Як нам зараз і що хочеться змінити?» хоча б за чаєм на кухні, без свідків і без телефонів.
Про частоту окремо, бо питають постійно, і це найчастіше питання. У дослідженні, у якому брали участь тисячі людей, щастя в парі росло, поки секс траплявся до одного разу на тиждень, а далі вже не зростало. Єдиної норми тут немає, є лише підказка, що «більше» не завжди означає «краще», тобто ваша частота та, при якій нормально вам обом.
Компроміс виглядає так: він трохи чекає і трохи пропонує, а ви трохи йдете назустріч і говорите про своє «ні» без провини та без довгих вибачень. Обом дістається менше, ніж хотілося б, але набагато більше, ніж у мовчазній війні. Там програють усі, навіть той, хто нібито виграв.
Що можна зробити кожному зокрема
Тому, хто хоче частіше, зазвичай найважче не тиснути, і я це чудово розумію, бо за бажанням стоїть потреба відчувати себе потрібним. Спробуйте сказати про цю потребу прямо: «Мені важливо відчувати, що ти мене хочеш», а не питати вдесяте за вечір, чому вона відвертається. І шукайте інші способи отримати близькість обійми, розмову чи спільний вечір. Тоді напруга спадає, а разом із нею й тиск.
Тій, хто хоче рідше, важко іншого: перестати ховатись і мовчати і сказати про це вголос. Скажіть, що вам потрібно, щоб стало легше, наприклад відпочити, поговорити, щоб він узяв на себе вечірні справи з дітьми. Не обіцяйте того, чого не можете виконати, бо вимушена згода тільки відсуває розмову і накопичує образу.
І ще одне важливе. Не рахуйте, хто скільки разів відмовив чи просив, бо ця бухгалтерія нікому не допомагає. Краще раз на тиждень спитати одне одного, що було приємного, а що важкого, і тоді різниця в бажанні стає темою розмови, а не причиною війни.
Близькість, яка не закінчується сексом
Багато пар застрягають, бо близькість для них дорівнює сексу: немає сексу, значить, немає близькості, значить, усе пропало, і від цього обом страшно торкатися одне одного навіть просто так. Між «нічого» і «секс» лежить ціла країна, і більшість пар у ній давно не були, бо ніхто їм не підказав, що туди можна.
Обійми, які тривають довше, ніж звично, дотик до спини, поки дивитесь серіал, поцілунок із паузою, а не «на привіт». Розмова перед сном, коли телефони лежать окремо, спільна ванна і ніжність, після якої нічого не вимагають взагалі нічого. Ось це воно.
Для того, хто хоче частіше, такі речі стають для нього способом відчувати, що його приймають. Для того, хто хоче рідше, вони безпечний місток: дотик без обов'язку. Коли тіло знає, що ласка не означає автоматично секс, воно перестає ховатись від ласки. І, парадоксально, саме в цій безпеці бажання частіше й повертається тому що йому нарешті ніхто не заважає.
Є вправа, яку давно використовують сексологи, і називається вона дотиками без мети. Ви по черзі торкаєтесь одне одного, спершу без інтимних місць, і ніхто не збирається доходити до сексу, лише відчуває, що приємно, а що ні. Це вчить тіло, що близькість можна приймати, не боячись продовження, і багатьом парам вистачає цього, щоб лід почав танути.
Та якщо ви виконуєте цю вправу у стані напруги й чекаєте, що «воно вже має спрацювати», нічого не вийде. Дайте собі кілька тижнів і не оцінюйте результат, бо оцінка знову вмикає глядача в голові, а він і так уже набридливий і дуже строгий.
Коли різниця в бажанні каже про щось інше
Інколи за різним бажанням стоїть причина, яку варто знайти, і я б звернула увагу на кілька речей, бо саме їх пари пропускають найчастіше, ось вони:
- Втома і виснаження: особливо після народження дитини, під час великого проєкту чи при догляді за близькими, коли сил немає ні на що, навіть на розмову.
- Тривога або пригнічений стан: тіло, яке постійно в напрузі, бажання відсуває, ну і докладніше про це у статті про знижене лібідо у жінок.
- Образа: невисловлені претензії накопичуються, і тіло закривається від людини, на яку образа, тож якщо вам знайоме «не хочу сексу з чоловіком, хоча він нічого поганого не зробив», є окрема стаття: не хочу сексу з чоловіком.
- Здоров'я: гормони, щитоподібна залоза, протизаплідні, антидепресанти, і тут потрібен лікар, бо сила волі нічого не вирішить.
- Біль або дискомфорт під час сексу: якщо боляче, відмовляти нормально, а причину треба лікувати і чим раніше, тим краще.
- Минулі образи, сором і травматичний досвід, які часом спливають саме в ліжку, коли їх найменше чекаєш.
Якщо ви помічаєте, що різниця виникла раптово, що раніше було інакше, або що вам узагалі нічого не хочеться ні з ним, ні без нього, добре б зайти до лікаря й, власне, розібратись. Про відновлення близькості у довгих стосунках я писала в статті як повернути пристрасть у стосунках. А про періоди, коли секс майже зник, у статті шлюб без сексу, і її теж варто пробігти очима.
Коли все навпаки і частіше хоче вона
Буває й так, що це вона хоче частіше, ніж він, і така картина зустрічається частіше, ніж прийнято думати. Вона болить не менше, бо жінці часто дуже складно про це сказати вголос, адже «так не має бути», і вона мовчить роками. Усе, що написано вище, стосується вас так само: розмова без звинувачень, малі форми близькості, перевірка здоров'я і терпіння з обох боків.
Чоловікові в цій ситуації теж нелегко, бо від нього досі чекають, що він «завжди готовий». Тому не вішайте на нього ярликів і не порівнюйте з іншими, спитайте, що в нього відбувається, тобто чи не втомився, чи не тривожиться, чи не боїться, що не впорається.
Коли йти до сексолога
Спробуйте розмову і малі кроки на кілька тижнів, бо часто цього достатньо, і не вимагайте від себе ідеального результату одразу. Якщо розмова щоразу закінчується сваркою, пауза не допомагає і образи накопичуються, краще не чекати до моменту, коли «вже зовсім». Відстань росте швидше, ніж здається.
На консультації сексолога ми знаходимо, що саме стоїть за різницею в бажанні, і шукаємо спосіб домовитись. Я веду і індивідуальні, і спільні консультації для пар: тоді ви обоє розповідаєте, як це бачите, а я допомагаю чути одне одного це часто вперше за довгий час. Працюю онлайн, українською й російською, анонімно.
Якщо хочете, ну, почати з себе, є мій курс «Ключі від задоволення», а про те, як тіло приходить до оргазму, детальніше у статті про жіночий оргазм. Якщо ж оргазму немає зовсім, про це окрема стаття: аноргазмія у жінок, і почати з неї теж можна.
На які дослідження я спираюсь
- Davies S., Katz J., Jackson J.L. Sexual desire discrepancies: effects on sexual and relationship satisfaction in heterosexual dating couples. Archives of Sexual Behavior, 1999, 28 (6), 553-567.
- Muise A., Schimmack U., Impett E.A. Sexual frequency predicts greater well-being, but more is not always better. Social Psychological and Personality Science, 2016, 7 (4), 295-302.
- Basson R. The female sexual response: a different model. Journal of Sex & Marital Therapy, 2000, 26 (1), 51-65.
- Masters W.H., Johnson V.E. Human Sexual Inadequacy. Little, Brown, 1970.
Про автора
Каріна Сіліванович
Дипломований психолог, сертифікований сексолог
Працює онлайн із клієнтами з різних країн. Допомагає з тривогою, самооцінкою, стосунками в парі та сексуальними труднощами: коли зникло бажання, немає оргазму, з’явився страх сексу чи сором за власне тіло.
6 роківбезперервної практики
3000+клієнтів
20 000 $+вкладено в навчання за 10 років
Як працює і з чим
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)Розбираємо, які думки й переконання запускають тривогу, сором чи уникання, і крок за кроком змінюємо реакції на практиці, з вправами між сесіями.
ЕФТ (емоційно-фокусована терапія)Працює з емоціями й прив’язаністю, особливо в парі: що насправді стоїть за сварками, відстороненістю чи відсутністю близькості.
Техніки з психоаналізуДопомагають побачити глибші причини, які тягнуться з дитинства і попередніх стосунків.
КоучингПеретворює розуміння на конкретні цілі, план і наступні кроки.
Сесія триває 50–60 або 80–90 хвилин у Zoom, Google Meet, Telegram чи WhatsApp. Спершу знайомство і запит, потім розбір ситуації, план і техніки з вправами. Якщо потрібен лікар чи психіатр, Каріна скаже про це прямо.
Освіта і сертифікати
- Диплом бакалавра психології, ПНПУ імені К. Д. Ушинського
- «Understanding Depression», Harvard Health Publishing
- «Професійний коуч», International Integral Coaching School
- Лікування великої депресії, Медичний університет Південної Кароліни
- «Mindful Sex», Modern Sex Therapy Institutes
- Комплексна сексуальна освіта, IPPF
- «Психологічні дослідження, слухняність і етика», OpenLearn
- «Осмислення проблем психічного здоров’я», OpenLearn
- «Дослідження депресії», OpenLearn
- Національна програма сертифікації з харчування, NNCP
ЧАСТІ
ЗАПИТАННЯ
Так, у більшості пар бажання не збігається, і розбіжність у лібідо трапляється навіть у здорових стосунках. Проблемою вона стає тоді, коли про неї мовчать і кожен думає, що винен тільки він, тобто коли розмови немає.
Не терпіти мовчки і не погоджуватись із почуття провини. Розкажіть йому про свій стан без звинувачень, домовтесь про малі форми близькості без обов'язку до сексу і про час, коли у вас є сили, скажіть, що вам треба.
Тіло сприймає наполягання як загрозу і закривається, а бажання у багатьох жінок приходить у відповідь на ласку й безпеку. Коли є тиск, навіть м'який, воно просто не запускається, і відмови стають частішими самі собою.
Так, відмова це ваше право, якщо вона звучить із повагою. Допомагає, коли разом із «ні» є «люблю тебе» або «давай у суботу», тоді він відштовхування не відчуває, і ви провини теж.
Виберіть спокійний момент поза ліжком не пізно ввечері, і говоріть про себе: «Мені зараз важко, я виснажена, і ти тут ні до чого». Додайте, що вам потрібно, щоб стало краще: допомога вдома, відпочинок чи час наодинці.
Єдиної норми немає. У великому дослідженні щастя в парі зростало до одного разу на тиждень, а далі не збільшувалось, тому орієнтир ваш власний, тобто частота, при якій комфортно вам обом.
Так, багатьом парам допомагає не відразу. Спонтанність під час втоми майже зникає, а запланований вечір, коли ви обоє відпочили, дає тілу час налаштуватись, і бажання приходить уже в процесі.
Необов'язково. Часто за цим стоять втома, стрес, зміни в здоров'ї чи накопичена образа, і якщо ви говорите про це й дбаєте одне за одного, стосунки такі періоди переживають.
Так теж буває, і жінці про це ще важче говорити. Усе, що описано вище, працює і в цьому випадку: чесна розмова, малі форми близькості, перевірка здоров'я чоловіка і за потреби сексолог.
Коли бажання впало раптово, супроводжується болем, різкими змінами настрою, втомою, змінами циклу чи початком нових ліків. Тоді варто перевірити гормони, щитоподібну залозу та загальний стан, тобто почати з лікаря.
Так, сексолог допомагає знайти причину різниці й домовитись, не звинувачуючи одне одного. Я веду і індивідуальні, і спільні консультації для пар онлайн, українською й російською, анонімно це дуже звичайна практика.
Фізична особа-підприємець
Сіліванович Каріна Юріївна
Р/р: UA513220010000026008340051608
Сіліванович Каріна Юріївна
Р/р: UA513220010000026008340051608