Тести на ПТСР: PCL-5 і тест на комплексний ПТСР

Порівняння тестів

01Симптоми ПТСР: як зрозуміти, що травма не відпускає

Знаєте, після страшної події майже кожна людина якийсь час погано спить, здригається від гучних звуків і знову й знову прокручує те, що сталося. Мені часто кажуть «та я ж уже мала б забути», хоча минуло лише два тижні, і психіка в цей час просто робить свою роботу.

Про ПТСР думають тоді, коли симптоми тримаються довше місяця і заважають жити: ви обходите вулицю, де це сталося, не можете їздити в метро, вночі прокидаєтеся о четвертій з колотінням серця, а вдень зриваєтеся на близьких через дрібниці. Симптоми ПТСР бувають і в цивільних, і у військових, і в дітей, і нерідко вони з'являються лише через кілька місяців після події.

Ще один із симптомів ПТСР, який рідко пов'язують з травмою, це відчуття, що ви ніби за склом: близькі поруч, а радіти і відчувати тепло не виходить. Люди соромляться про це говорити, бо зі сторони це схоже на байдужість, хоча насправді так психіка захищається від болю.

02Який тест на ПТСР обрати

Якщо була одна конкретна подія, обстріл, аварія, напад чи раптова втрата, почніть з тесту на ПТСР PCL-5. У ньому 20 питань, він показує загальний бал і межу, від якої дослідники радять іти до фахівця, а ще розкладає симптоми на чотири групи, і видно, що турбує найбільше.

Якщо ж травма тривала місяцями чи роками, наприклад насильство в сім'ї, полон, життя під окупацією чи важке дитинство, пройдіть ще тест на КПТСР ITQ. Він за правилами МКХ-11 відрізняє звичайний ПТСР від комплексного, коли людині ще й важко заспокоїтися, вона почувається нікчемною і боїться близькості.

Обидва тести на ПТСР короткі, і разом вони, мабуть, займуть менше десяти хвилин, тому корисно пройти їх підряд, поки ви ще пам'ятаєте свої відповіді на перший і можете порівняти результати. Відповіді рахуються тільки у вашому браузері і нікуди не надсилаються.

03ПТСР і комплексний ПТСР: у чому різниця

При ПТСР головне, що психіка ніяк не повірить, що небезпека минула: спогади, сни і флешбеки, уникання всього, що нагадує, і постійна настороженість. При комплексному ПТСР усе це теж є, але до нього додаються ще три речі: емоції то накривають, то вимикаються зовсім, голос «я нікчема» звучить майже щодня, і близькість з людьми дається дуже важко.

Після травми, до речі, часто приходять ще депресія і тривога, і бувають вони навіть частіше, ніж сам ПТСР. Якщо поруч з напругою ви відчуваєте порожнечу або неспокій не відпускає ні на хвилину, подивіться ще тести на депресію і тести на тривожність.

04Що робити з результатом

Будь-який тест на травму, в принципі, лише показує, наскільки ваш стан схожий на ПТСР чи КПТСР, а діагноз ставить фахівець після розмови. Зате з результатом на руках легше прийти по допомогу, коли власних слів, щоб пояснити, що з вами відбувається, уже бракує.

ПТСР, власне, добре піддається лікуванню, і найкраще працює терапія, зосереджена на травмі, де з пережитим працюють поступово і у вашому темпі. Поки ви шукаєте фахівця, тримайтеся за те, що дає тілу відчуття безпеки: сон і їжа за розкладом, повільний видих, прогулянки і люди, з якими спокійно.

Якщо результат вас стривожив, напишіть мені, і ми подивимося на нього разом. А коли бал найвищий, і особливо якщо з'являються думки, що жити не хочеться, не відкладайте: психолог допоможе зрозуміти, чи потрібен вам психіатр, а в гостру хвилину телефонуйте 103 або 112.

05Джерела

Джерела
1. Weathers F. W., Litz B. T., Keane T. M., Palmieri P. A., Marx B. P., Schnurr P. P. The PTSD Checklist for DSM-5 (PCL-5). National Center for PTSD, 2013.
2. Cloitre M., Shevlin M., Brewin C. R., Bisson J. I., Roberts N. P., Maercker A., Karatzias T., Hyland P. The International Trauma Questionnaire: Development of a self-report measure of ICD-11 PTSD and complex PTSD. Acta Psychiatrica Scandinavica, 2018, 138(6), 536-546.
3. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th ed. (DSM-5). Arlington, 2013.
4. World Health Organization. International Classification of Diseases, 11th Revision (ICD-11). 2019.
5. World Health Organization. Guidelines for the management of conditions specifically related to stress. Geneva: WHO, 2013.