Звіт уже готовий, його можна відправляти ще з обіду, а ви о пів на одинадцяту вечора втретє міняєте шрифт у заголовках і переписуєте другий абзац, бо «якось криво звучить». Наступного дня керівник каже «дякую, добре», а ви чуєте тільки, що не «чудово», і подумки складаєте список того, що треба було зробити інакше. Знайомо? Ось для цього і є тест на перфекціонізм.
Перфекціонізмом називають звичку ставити собі дуже високу планку і болісно переживати, коли до неї не дотягуєш. Цей тест зроблено за шкалою APS-R американського психолога Роберта Слейні та колег, тут вона в моєму власному перекладі з англійської, і вона цікава тим, що окремо міряє ваші вимоги до себе і окремо те, наскільки ви собою незадоволені.
У тесті 23 твердження, і для кожного ви обираєте, наскільки з ним згодні, від «зовсім ні» до «точно так». Після останньої відповіді ви побачите три шкали і свій тип: здоровий перфекціонізм, той, що виснажує, або його відсутність, а нижче я пояснюю, що з цим робити.
Не знаєте, як читати цей результат чи що робити далі? Напишіть мені, і ми подивимося на нього разом.
Це самоперевірка за шкалою перфекціонізму APS-R, діагнозу вона не ставить. Ваші відповіді нікуди не надсилаються і не зберігаються.
Найчастіше перфекціонізм видно у дрібницях, на які інші люди навіть не звертають уваги. Повідомлення в робочий чат ви перечитуєте чотири рази, перш ніж надіслати, у квартирі прибираєте до ночі перед приходом гостей, а подарунок обираєте два тижні, бо боїтеся помилитися.
Дуже часто поруч з перфекціонізмом ходить відкладання, хоч на перший погляд це звучить дивно. Людина довго не береться за справу, бо підсвідомо розуміє, що зробити її бездоганно не вийде. Робити ж «абияк» для неї нестерпно, тому простіше взагалі не починати, і потім усе вирішується в останню ніч.
Ще одна ознака, яку я бачу на консультаціях постійно, це вічне «могло бути краще». Ви закінчили ремонт, захистили проєкт, приготували святкову вечерю, і замість радості одразу помічаєте нерівний шов на шпалерах чи пересолений салат, а все, що вдалося, ніби зникає з поля зору.
Корені майже завжди в дитинстві. Хтось ріс у родині, де за четвірку питали «а чому не п'ять?», і запам'ятав, що любов треба заробляти результатом. А хтось інший мав батьків, які хвалили рідко і дуже критикували, тож дитина вчилася вгадувати, що зробити, щоб нарешті не сварили. Звідси й народна назва «синдром відмінника» чи «синдром відмінниці», хоча стосується це, звісно, і роботи, і дому, і стосунків.
Підливають олії і соцмережі, де в усіх ідеальні кухні, ідеальні тіла і ідеальні діти, а ваше власне життя на цьому тлі здається якимось недоробленим. В одному великому метааналізі британські дослідники порівняли студентів з 1989 по 2016 рік і побачили, що відчуття, ніби оточення чекає від тебе бездоганності, за цей час виросло приблизно на третину.
Перфекціонізм легко сплутати з відповідальністю, бо оточення його здебільшого хвалить: на таку людину можна покластися, вона все зробить вчасно і акуратно. Тільки ціну за це платить вона сама, безсонням, напругою і тим, що собі вона так і не дозволяє ні помилитися, ні просто відпочити без почуття провини.
Тест на перфекціонізм рахує три окремі шкали. Вимоги до себе це 7 тверджень, від 7 до 49 балів, а порядок це 4 твердження, від 4 до 28. Невдоволення собою, тобто розрив між тим, чого ви від себе чекаєте, і тим, що, як вам здається, у вас виходить, це 12 тверджень і від 12 до 84 балів.
Американські психологи Кеннет Райс і Джеффрі Ешбі перевірили шкалу на великій вибірці студентів і запропонували межу 42 бали. Якщо вимоги до себе нижчі, ви не перфекціоністка чи не перфекціоніст. Якщо вищі, вирішує друга шкала: при невдоволенні собою до 42 балів це здоровий перфекціонізм, а від 42 і вище той, що виснажує.
Шкала порядку на тип не впливає, вона просто показує, наскільки вам важливі акуратність і організованість. Окремо гляньте на невдоволення собою, навіть якщо вимоги в цілому невисокі, бо високий бал за цією шкалою сам по собі вже багато каже про те, як ви до себе ставитеся.
Уявіть двох людей, які однаково старанно готують презентацію. Перша закінчує, видихає і каже собі «вийшло добре, наступного разу ще зроблю графіки», а друга всю ніч прокручує в голові, як запнулася на третьому слайді і що про неї тепер подумали. Планка в обох висока, але живуть вони з нею зовсім по-різному.
У дослідженнях саме ця різниця виявилася головною. Прагнення робити добре саме по собі здебільшого допомагає, воно пов'язане з мотивацією і задоволенням від роботи, а от постійне невдоволення собою, страх помилки і відчуття «недотягую» пов'язані з тривогою, депресією, вигоранням і розладами харчової поведінки.
Тому з високим балом за вимогами до себе нічого страшного немає, якщо після результату ви можете порадіти зробленому і внутрішній голос не карає вас за кожну дрібницю, яку ніхто, крім вас, навіть не помітив.
Людина, яка все життя тримає планку «бездоганно», дуже часто приходить до мене вже з вигоранням, бо сили не безмежні. Якщо ви прокидаєтеся вранці втомленою чи втомленим і робота, яку раніше любили, тепер тільки дратує, пройдіть тест на вигорання CBI, а щоб побачити, скільки напруги накопичилося за останній місяць, є тест на стрес PSS-10.
Перфекціонізм і синдром самозванця дуже схожі, бо в обох випадках людина знецінює свої успіхи. Різниця в тому, що перфекціоніст боїться зробити неідеально, а самозванець боїться, що його викриють, тому, якщо вам знайоме відчуття «мені просто пощастило», пройдіть ще тест на синдром самозванця.
Постійна тривога, що щось піде не так, теж часто супроводжує перфекціонізм, і якщо ви погано спите і хвилюєтеся навіть через дрібниці, подивіться тест на тривожність GAD-7. А щоб побачити, як ви ставитеся до себе загалом, без прив'язки до результатів, є тест на самооцінку Розенберга, а всі три близькі тести разом зібрані на сторінці тести на самооцінку.
Перше, що я пропоную, це навмисно робити щось «на четвірку». Надішліть лист, перечитавши його один раз, приготуйте вечерю без прикрас і подивіться, що станеться, бо майже завжди не стається нічого страшного, і тілу важливо відчути це на власному досвіді.
Допомагає і обмеження часу. Перед тим як сісти за задачу, вирішіть, що даєте їй, скажімо, годину. Коли час вийшов, зупиняйтеся, навіть якщо хочеться ще щось підправити, бо перфекціонізм любить безкінечне «ще трохи», а межа ззовні його добре стримує.
І прислухайтеся до того, як ви з собою говорите, коли щось не вдалося. Дуже часто ця внутрішня критика звучить голосом мами, тата чи вчительки з дитинства, і коли ви це помічаєте, з'являється вибір, слухати його далі чи ні.
Якщо тест показав перфекціонізм, що виснажує, і ви впізнали себе майже в кожному твердженні, напишіть мені, з цим добре працює психолог. А якщо вже додаються безсоння, пригнічений настрій чи думки, що все марно, зверніться ще й до психіатра.
Шкалу APS-R (Almost Perfect Scale-Revised, тобто «майже досконала шкала») створили американські психологи Роберт Слейні, Кеннет Райс та їхні колеги, і вона вийшла в 2001 році в науковому журналі. У ній 23 твердження і три шкали, її часто використовують у дослідженнях, бо вона добре відрізняє здоровий перфекціонізм від виснажливого.
Шкала вільно використовується в дослідженнях, а на цій сторінці мій власний переклад з англійської, без копіювання чужих адаптацій, тому бали можуть трохи відрізнятися від тих, що отримують у дослідженнях. Тест на перфекціонізм призначений для самоперевірки і діагнозу не ставить.
Тест показує, наскільки високі у вас вимоги до себе, наскільки важливий порядок і чи сильно ви собою незадоволені. За поєднанням шкал видно тип: без перфекціонізму, здоровий перфекціонізм або той, що виснажує.
Залежить від того, як ви з ним живете. Висока планка, яка дає радість від результату, здебільшого допомагає, а постійне відчуття «недотягую» і страх помилки пов'язані з тривогою, депресією і вигоранням.
За шкалою APS-R межа 42 бали. Вимоги до себе від 42 означають перфекціонізм, а якщо при цьому невдоволення собою теж від 42, це перфекціонізм, що виснажує.
Так у побуті називають перфекціонізм, коли людина ще зі школи звикла, що її цінують лише за ідеальний результат, і будь-яка помилка здається їй катастрофою. Тест на перфекціонізм добре показує, наскільки це про вас.
Ні, перфекціонізму немає в класифікаціях хвороб, це риса характеру і спосіб ставитися до себе. Але виснажливий перфекціонізм часто йде поруч з тривожними розладами, депресією і розладами харчової поведінки.
Найчастіше з дитинства, де похвалу треба було заробляти оцінками чи де батьки багато критикували. Підсилюють його соцмережі з чужим «ідеальним» життям і робота, на якій кожна помилка дорого коштує.
Перфекціоніст боїться зробити щось неідеально, а людина із синдромом самозванця боїться, що її викриють, бо успіх здається незаслуженим. Часто вони бувають разом, і тоді варто пройти обидва тести.
Допомагає навмисно робити деякі справи «на четвірку», обмежувати час на задачу, записувати те, що вдалося, і помічати, чиїм голосом ви себе критикуєте. Якщо перфекціонізм уже виснажує, з ним добре працює психолог.
Якщо тест показав перфекціонізм, що виснажує, ви часто відкладаєте справи через страх зробити неідеально, погано спите і не можете відпочити без почуття провини. А якщо додаються пригнічений настрій чи думки, що все марно, варто піти ще й до психіатра.
Так, тест повністю анонімний і безкоштовний, на нього піде п'ять-сім хвилин. Бали рахуються у вашому браузері, відповіді нікуди не надсилаються і не зберігаються, тож проходити його можна скільки завгодно.
Коли нічого не буває досить добре, сил з роками стає все менше, і з цим можна працювати. Я працюю онлайн, українською і російською.
Записатися на консультацію
Працює онлайн із клієнтами з різних країн. Допомагає з тривогою, самооцінкою, стосунками в парі та сексуальними труднощами: коли зникло бажання, немає оргазму, з’явився страх сексу чи сором за власне тіло.
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)Розбираємо, які думки й переконання запускають тривогу, сором чи уникання, і крок за кроком змінюємо реакції на практиці, з вправами між сесіями.
ЕФТ (емоційно-фокусована терапія)Працює з емоціями й прив’язаністю, особливо в парі: що насправді стоїть за сварками, відстороненістю чи відсутністю близькості.
Техніки з психоаналізуДопомагають побачити глибші причини, які тягнуться з дитинства і попередніх стосунків.
КоучингПеретворює розуміння на конкретні цілі, план і наступні кроки.