Асексуальність: що це, як зрозуміти себе і чи це норма
Блог Каріни Сіліванович
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
Асексуальність: що це, як зрозуміти себе і чи це норма
Блог Каріни Сіліванович
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
«Мені тридцять два, і я досі не розумію, що всі знаходять у сексі. Подруги розповідають, як вони когось хочуть, а я киваю й думаю, що зі мною щось негаразд». Таке мені розповідала жінка, яка прийшла на консультацію з одним питанням: чи це лікується. Вона була впевнена, що має проблему, хоча жодного болю, страху чи травми за цим не стояло, лише тиша там, де в інших, за її словами, «грає музика».
Тема асексуальності з'являється в пошуку дуже часто, і за цими запитами стоять люди, які роками мовчки сумніваються в собі. Нижче я розповім, що означає це слово, чим асексуальність відрізняється від низького лібідо, які бувають варіанти, як зрозуміти себе без поспіху і що робити, якщо поруч є партнер, який хоче іншого. Окремо скажу, коли справді варто йти до лікаря чи сексолога, а коли нічого виправляти не треба.
Що таке асексуальність
Асексуальність означає, що людина не відчуває сексуального потягу до інших людей або відчуває його дуже слабко й рідко. Вона може закохуватись, прив'язуватись, любити, хотіти обіймів і близькості, але сексуального «хочу» до конкретної людини в неї не виникає. Це, в принципі, один зі способів відчувати світ, а не діагноз і не стан, який треба виправляти, тому сексологи розглядають його серед сексуальних орієнтацій.
Скільки таких людей, точно сказати складно, бо опитування різняться між собою. У відомому британському дослідженні, де брали участь кілька тисяч дорослих, близько одного відсотка сказали, що ніколи не відчували сексуального потягу до будь-кого. Цифра здається невеликою, проте за нею стоять сотні тисяч людей, і майже кожна з них якийсь час вважала себе «зламаною».
З початку двохтисячних люди, які говорять про це відкрито, об'єднуються навколо міжнародної спільноти AVEN, де можна прочитати чужі історії та впізнати в них себе. Для багатьох це, мабуть, перша мить, коли вони чують, що таке буває і що вони живуть у цьому не самі.
Чим вона відрізняється від низького лібідо
Це найчастіше питання, з яким до мене приходять, і воно заслуговує на докладну відповідь. Низьке лібідо зазвичай має свою історію: бажання було, а потім зникло через втому, пологи, ліки, депресію, конфлікти чи гормони, і людині від цього погано. Вона сумує за тим, що було, і хоче це повернути. Про такий стан я докладно писала в статті про знижене лібідо.
Асексуальність зазвичай супроводжує людину все життя, і насправді потяг до інших не з'являвся в неї ніколи, навіть на початку стосунків чи в юності, а саму людину це може зовсім не засмучувати. Саме тому в американському класифікаторі DSM-5 прописано, що діагноз розладу сексуального бажання не ставлять, якщо людина сама визначає себе як асексуальну. Це важлива деталь, бо вона дозволяє не лікувати того, хто здоровий.
На практиці межа буває розмитою. Бажання іноді гасне через тривогу, сором чи минуле, а людина вважає це «такою природою», і навпаки, асексуальна людина може довго шукати в собі розлад, якого немає. Тому я завжди питаю про дві речі: чи є потяг і як ви з цим живете. Якщо вам спокійно, лікувати нічого, а якщо тривожно чи боляче, варто розібратись глибше разом зі спеціалістом.
Спектр: сіра асексуальність і демісексуальність
Асексуальність схожа на спектр із багатьма відтінками, а не на вимикач із двома положеннями. Одні люди не відчувають потягу взагалі ніколи. Інші відчувають його вкрай рідко, дуже слабко чи лише за певних обставин, і таких називають сірими асексуалами. А ще є демісексуали, у яких потяг з'являється тільки після того, як виникла глибока емоційна близькість, і це може тривати місяцями чи навіть роками знайомства.
Окремо варто згадати романтичну орієнтацію. Асексуальна людина може бути гетеро-, гомо- чи біромантичною, тобто закохуватись у чоловіків, жінок або в обох, і водночас не хотіти сексу. Є й аромантичні люди, яким не властиве романтичне закохування, хоча вони можуть мати дуже теплі дружні й сімейні зв'язки. Ці визначення потрібні для того, щоб було чим назвати власний досвід, а ярлики тут ні до чого.
Деякі асексуальні люди живуть без сексу зовсім, інші мають його заради партнера чи близькості, а ще інші задовольняють себе наодинці для розрядки, і ніщо з цього не суперечить орієнтації. Тіло може реагувати на дотик, проте це ще не означає, що з'являється бажання до іншої людини, і саме ця різниця найважливіша для розуміння теми.
Як зрозуміти, що це про вас
Тесту, який дасть точний висновок, не існує, зате є запитання, на які корисно відповісти собі чесно й без тиску. Чи траплялось вам захоплюватись кимось саме тілесно, чи ви завжди закохувались в особистість? Чи хотілось вам сексу тоді, коли ви були вільні, відпочилі й у безпеці, і ніхто нічого від вас не очікував? Чи цікавить вас секс як ідея, але зовсім не приваблює як дія з конкретною людиною? І чи бачили ви в собі проблему лише тому, що вам казали, що так має бути?
Помітьте ще одну річ: люди часто вважають себе асексуальними просто тому, що їм бракує безпеки в стосунках, і така плутанина трапляється значно частіше, ніж прийнято думати. Якщо тіло звикло стискатись від дотиків або секс асоціюється з болем, обов'язком чи сорамом, бажання може не виникати зовсім. Тоді за цим стоїть захист, і з ним можна працювати. Я бачу таке регулярно, і кожен випадок ми розбираємо окремо, без поспіху з висновками.
Тому не квапте себе з відповіддю і дайте собі час: прочитайте чужі історії, поговоріть із людьми, яким довіряєте, і зверніть увагу на те, що ви відчуваєте насправді, а не на те, що «повинні» відчувати за уявленнями оточення.
Чи є асексуальність наслідком травми чи хвороби
Це питання я чую, власне, найчастіше, і мені важливо відповісти спокійно. Науковці, які вивчають цю тему, пропонують розглядати асексуальність як сексуальну орієнтацію, а не як розлад чи наслідок поганого досвіду, і серед асексуальних людей є ті, у кого ніколи не було жодної травми. Водночас у когось тривога чи травма справді стоять за відсутністю бажання, і розрізнити це можна тільки в розмові.
Фізичні причини теж трапляються: гормональні зміни, захворювання щитоподібної залози, прийом антидепресантів чи гормональних контрацептивів можуть пригнічувати потяг. Якщо ваше бажання було, а потім зникло, або якщо ви взагалі не можете сказати, коли воно було востаннє, варто пройти огляд у гінеколога чи ендокринолога. Така перевірка не означає, що ви хвора, вона допомагає виключити те, що легко виправити.
Коли один асексуальний, а інший хоче сексу
Це найскладніша частина теми, бо в парі зустрічаються два досвіди, які однаково справжні, і обидва партнери мають право бути почутими. Партнер, який хоче сексу, може відчувати відкинутість і самотність, а асексуальна людина відчуває провину й тиск, і обоє починають мовчати або сваритись. Я бачу пари, які в стосунках роками ходять по колу: один просить, другий ухиляється, і поступово вони віддаляються навіть у побуті.
Що допомагає на практиці? Чесна розмова без звинувачень, у якій кожен із партнерів говорить про свої потреби й межі та слухає іншого до кінця, не перебиваючи й не захищаючись, хоча зробити це буває справді непросто. Часом пари знаходять компроміс: секс рідше, секс лише в певних формах, більше фізичної близькості без проникнення, а іноді домовляються про щось своє. Універсального варіанту немає, і обіцянка собі, що «потім усе само налагодиться», зазвичай не спрацьовує.
Є й складніший випадок, коли різниця в потребах така велика, що страждають обоє, і тоді на консультації ми шукаємо те, що чесно підходить вам обом, і інколи це означає важке рішення. Про різне бажання в парі я детальніше писала в статті про різне бажання в парі, а про життя без сексу в статті про шлюб без сексу.
Тіло, збудження і оргазм без потягу
Тіло асексуальної людини часто працює так само, як і в інших: воно може збуджуватись від дотику, реагувати на ласку й навіть доходити до оргазму. Різниця в тому, що це відбувається без бажання до іншої людини, і партнер, який бачить тілесну реакцію, іноді помилково вважає, що «значить, їй хочеться». Варто пояснити йому, що реакція тіла і сексуальний потяг до людини можуть існувати окремо, бо це знімає багато образ у стосунках.
Деякі жінки ловлять себе на думці, що їм подобається самий процес, дотики чи близькість, але вони ніколи не уявляють конкретного чоловіка. Така картина цілком вписується в спектр, і ставити собі діагноз на цій підставі не треба. Корисніше уважно слухати власні відчуття і називати те, що приносить задоволення, навіть якщо воно виглядає не так, як у фільмах.
Як розповісти про це близьким і партнеру
Багато хто, чесно кажучи, боїться цієї розмови роками, бо чекає на докори в стилі «з тобою щось не так» або «підліковуйся». Почніть із того, що вам важливо, щоб людина вас вислухала, і розкажіть про свої відчуття від першої особи: «я не відчуваю сексуального потягу ні до кого, і ти тут ні до чого». Таке речення знімає найбільший страх партнера, адже він часто вважає, що причина в ньому.
Можна заздалегідь підготувати кілька фраз і навіть записати їх, якщо вам складно говорити вголос. Корисно дати партнерові час подумати, бо перша реакція на таку новину нерідко буває різкою, а за добу чи дві вона м'якшає, і тоді розмова про стосунки стає спокійнішою. Якщо розмова не виходить, консультація на двох допомагає подати все спокійніше, і в мене є досвід такої роботи з парами.
Чого варто уникати
Не змушуйте себе до сексу, щоб «довести», що ви нормальна, і не погоджуйтесь на нього зі страху втратити партнера, бо секс без бажання і без вибору закінчується болем, зростаючою напругою й іноді тривалою відразою до дотиків. Не шукайте, до речі, «ліки» від асексуальності в добавках чи гормонах, якщо у вас немає сумнівів щодо здоров'я, бо орієнтацію вони не змінюють.
І ще одне: не слухайте тих, хто каже «ти просто не зустріла потрібного чоловіка». Таку фразу чують багато асексуальних людей, і вона ранить, бо означає, що їхній досвід вважають несправжнім. Ваші відчуття мають право існувати без доказів і без чужих коментарів.
Коли варто звернутись до сексолога
Я раджу записатись, якщо ви сумніваєтесь у собі й хочете спокійно розібратись, якщо відсутність бажання вас засмучує чи вплинула на стосунки, або якщо ви підозрюєте, що за нею стоять тривога, біль чи досвід, про який важко говорити. На консультації сексолога ми з'ясовуємо, що з вами відбувається, без поспішних діагнозів і без спроби «переробити» вашу природу. Веду онлайн, українською й російською, а коли потрібен лікар, прямо про це скажу.
Для тих, хто хоче краще пізнати власне тіло й навчитись слухати свої відчуття, є мій курс «Ключі до задоволення». А якщо вам цікаво, чому оргазм не виходить попри бажання, зазирніть до статті про аноргазмію.
На які дослідження я спираюсь
- Bogaert A.F. Asexuality: its prevalence and its correlates in a national probability sample. Journal of Sex Research, 2004, 41 (3), 279-287.
- Brotto L.A., Knudson G., Inskip J., Rhodes K., Erskine Y. Asexuality: a mixed-methods approach. Archives of Sexual Behavior, 2010, 39 (3), 599-618.
- Brotto L.A., Yule M. Asexuality: sexual orientation, paraphilia, sexual dysfunction, or none of the above? Archives of Sexual Behavior, 2017, 46 (3), 619-627.
- American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th edition (DSM-5), 2013.
Про автора
Каріна Сіліванович
Дипломований психолог, сертифікований сексолог
Працює онлайн із клієнтами з різних країн. Допомагає з тривогою, самооцінкою, стосунками в парі та сексуальними труднощами: коли зникло бажання, немає оргазму, з’явився страх сексу чи сором за власне тіло.
6 роківбезперервної практики
3000+клієнтів
20 000 $+вкладено в навчання за 10 років
Як працює і з чим
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)Розбираємо, які думки й переконання запускають тривогу, сором чи уникання, і крок за кроком змінюємо реакції на практиці, з вправами між сесіями.
ЕФТ (емоційно-фокусована терапія)Працює з емоціями й прив’язаністю, особливо в парі: що насправді стоїть за сварками, відстороненістю чи відсутністю близькості.
Техніки з психоаналізуДопомагають побачити глибші причини, які тягнуться з дитинства і попередніх стосунків.
КоучингПеретворює розуміння на конкретні цілі, план і наступні кроки.
Сесія триває 50–60 або 80–90 хвилин у Zoom, Google Meet, Telegram чи WhatsApp. Спершу знайомство і запит, потім розбір ситуації, план і техніки з вправами. Якщо потрібен лікар чи психіатр, Каріна скаже про це прямо.
Освіта і сертифікати
- Диплом бакалавра психології, ПНПУ імені К. Д. Ушинського
- «Understanding Depression», Harvard Health Publishing
- «Професійний коуч», International Integral Coaching School
- Лікування великої депресії, Медичний університет Південної Кароліни
- «Mindful Sex», Modern Sex Therapy Institutes
- Комплексна сексуальна освіта, IPPF
- «Психологічні дослідження, слухняність і етика», OpenLearn
- «Осмислення проблем психічного здоров’я», OpenLearn
- «Дослідження депресії», OpenLearn
- Національна програма сертифікації з харчування, NNCP
ЧАСТІ
ЗАПИТАННЯ
Асексуальність означає, що людина не відчуває сексуального потягу до інших або відчуває його дуже слабко. Вона може кохати, прив'язуватись і хотіти близькості та обіймів, але сексуального «хочу» до конкретної людини в неї немає.
Хворобою її не вважають. Дослідники пропонують розглядати асексуальність як сексуальну орієнтацію, а в класифікаторі DSM-5 прописано, що діагноз розладу бажання не ставлять, якщо людина сама називає себе асексуальною та її це влаштовує.
Низьке лібідо зазвичай з'являється після періоду, коли бажання було, і людині від цього погано. Асексуальність супроводжує людину все життя, потяг не виникав ніколи, і це далеко не завжди її засмучує чи заважає жити.
Єдиного тесту немає. Допомагають запитання до себе: чи ви коли-небудь хотіли когось тілесно, чи секс цікавить вас лише як ідея. Якщо сумніви тривалі й мучать вас, розмова з сексологом допоможе розібратись без поспіху й тиску.
Так, багато асексуальних людей закохуються, створюють пари й сім'ї. Романтична орієнтація може не збігатись із сексуальною, тому людина здатна хотіти близькості, обіймів і поцілунків, не відчуваючи сексуального потягу до партнера.
Демісексуали відчувають потяг лише після глибокої емоційної близькості з людиною. Сірі асексуали відчувають його рідко, слабко чи за особливих обставин. Обидва варіанти розглядають як частину широкого спектра асексуальності.
Орієнтацію лікуванням змінити не вдасться, і шукати такі ліки не варто. Якщо ж бажання зникло після певного періоду життя, через ліки чи хвороби, причину зазвичай можна знайти, і тоді часто вдається допомогти.
Може, якщо обоє цього хочуть і домовились про правила. Деякі асексуальні люди погоджуються на секс заради близькості, інші відмовляються, і важливо, щоб це був вільний вибір без тиску, примусу й почуття провини.
Поговоріть спокійно й чесно про те, чого хочете ви обоє, і шукайте компроміси: більше фізичної близькості, інший формат сексу чи рідша частота. Якщо розмова виснажує вас обох, допоможе консультація для пари.
Обов'язкового зв'язку немає, бо багато асексуальних людей не мали жодного поганого досвіду. Водночас травма, тривога чи сором теж можуть пригнічувати бажання, і розрізнити це допомагає тривала бесіда зі спеціалістом.
Коли бажання зникло після періоду, коли воно було, коли це засмучує вас чи руйнує стосунки, або коли ви підозрюєте тривогу, біль чи гормональні причини. Почніть із гінеколога чи ендокринолога, а далі запишіться до сексолога.
Фізична особа-підприємець
Сіліванович Каріна Юріївна
Р/р: UA513220010000026008340051608
Сіліванович Каріна Юріївна
Р/р: UA513220010000026008340051608