Тест на емпатію: наскільки ви відчуваєте інших людей

01Що таке емпатія простими словами

Емпатія, якщо по-простому, це вміння відчути, що діється з іншою людиною, і відгукнутися на це. Ви бачите, як у чоловіка опускаються плечі після дзвінка з роботи, і ще до його слів розумієте, що день був поганий, а у вас самих усередині щось стискається.

Психологи зазвичай розрізняють дві сторони емпатії, і обидві, мабуть, знайомі кожному з нас. Перша емоційна, коли чужий сум чи радість ніби передається вам і ви відчуваєте її тілом, а друга пізнавальна, коли ви розумієте, що людина відчуває і чому, навіть якщо самі в цей момент спокійні.

Торонтський опитувальник дивиться насамперед на емоційну сторону, тобто на те, наскільки вас зачіпають почуття інших і чи відчуваєте ви після цього співчуття і бажання допомогти. Тому тест на емпатію добре показує, наскільки ви чуйні в житті, хоча вміння холодно і точно «читати» людей він міряє гірше.

02Як рахується тест на емпатію

Кожна відповідь дає від 0 до 4 балів, а у восьми твердженнях, де йдеться про байдужість чи роздратування, рахунок обернений. Скажімо, якщо на «мене дратує, коли хтось плаче» ви відповіли «ніколи», це 4 бали, бо так зазвичай відповідає людина з високою емпатією. Усі бали складаються, і виходить сума від 0 до 64.

Офіційних меж автори шкали не встановили. Середній бал у їхніх вибірках був близько 44-45, тому діапазони нижче я, чесно кажучи, поставила сама, відштовхуючись від цього середнього, і дивитися на них варто як на орієнтир, який нічого не діагностує.

Від 0 до 34. Емпатії зараз помітно менше, ніж у більшості людей, і чужі почуття вас мало зачіпають.

Від 35 до 43. Емпатія трохи нижча за середню: ви помічаєте чужий стан, але співчувати і заглиблюватися в нього готові не завжди.

Від 44 до 52. Звичний рівень, приблизно як у більшості людей у дослідженнях.

53 і вище. Дуже висока емпатія, такий бал зазвичай у тих, кого в побуті називають «емпат», і з нею легко брати чужий біль на себе і забувати про власний.

03Коли емпатії мало

«Вона мені плаче, а я думаю, коли це вже закінчиться, і мені від цього соромно». Таке я чую на консультаціях частіше, ніж можна подумати, і людина, яка це каже, зазвичай зовсім не байдужа, вона просто дуже давно втомилася.

Низька емпатія часто буває тимчасовою, тому я б не поспішала робити з неї висновки про себе. У виснаженні, у вигоранні чи в депресії почуття ніби притуплюються, і на чужі емоції не лишається сил, бо всі вони йдуть на те, щоб дожити до вечора. У такому разі бал знову підніметься, коли ви відновитеся, тому і в роботі з психологом спершу беруться за виснаження, а емпатія повертається слідом.

Буває, власне, й так, що відсутність емпатії тягнеться ще з дитинства, у якому почуття не помічали чи за них соромили, і дитина навчилася їх вимикати. Якщо поруч з низьким балом ви бачите в собі ще й холодність до людей і бажання отримати своє будь-якою ціною, подивіться на тест на психопатію. А якщо складно саме з власними почуттями, пройдіть тест на емоційний інтелект.

04Коли емпатії забагато: хто такі емпати

Слово «емпат» зараз, мабуть, одне з найпопулярніших у соцмережах, так часто називають людей, які відчувають інших настільки сильно, що потім не можуть із цього вибратися. Ви приходите на день народження в доброму настрої, а йдете розбитою чи розбитим, бо весь вечір сиділи поруч з подругою, у якої розлучення.

Висока емпатія допомагає в стосунках, у роботі з людьми і з дітьми, і багато хто нею по праву пишається. Але коли чужих почуттів у вашому житті більше, ніж своїх, легко загубити себе: ви погоджуєтеся на те, чого не хочете, бо «їй же погано», і помічаєте власну втому, коли вже немає сил встати з ліжка.

Якщо ви впізнали себе серед емпатів, подивіться ще на тест на співзалежність, бо дуже висока емпатія і звичка жити чужим життям часто ходять разом, особливо в парі з людиною, яка п'є чи постійно в кризі.

05Як розвинути емпатію і не вигоріти

Емпатія тренується, як м'яз, хоча й не за тиждень, і почати можна з малого: у наступній розмові дослухайте людину до кінця, а перш ніж радити, спитайте «як ти зараз?» і помовчіть кілька секунд, навіть якщо вам ніяково.

Ще насправді допомагає називати почуття словами, свої і чужі. Коли ви кажете собі «мене зараз усе дратує, бо я з шостої ранку на ногах», а про близьку людину «здається, вона образилася, бо її новину ніхто не помітив», співчуття стає більше, бо ви бачите, що діється всередині.

А якщо емпатії, навпаки, забагато, вчіться ставити межу, хоча спершу це здається жорстоким і навіть трохи егоїстичним. Фраза «я тебе чую, але зараз у мене немає сил це обговорювати» звучить чесно і нікого не ранить. Якщо результат вас зачепив або через нього сваряться близькі, напишіть мені, і ми подивимося, звідки це взялося і що з цим робити.

06Про методику

Торонтський опитувальник емпатії (Toronto Empathy Questionnaire, TEQ) опублікували в 2009 році Натан Спренг, Маргарет Маккіннон, Реймонд Мар і Браян Левін у журналі Journal of Personality Assessment. Вони зібрали разом кілька старих шкал емпатії, знайшли в них спільну основу і залишили 16 тверджень, які найкраще її міряють.

На цій сторінці мій власний переклад з англійської, без копіювання чужих перекладів. Межі діапазонів мої, бо офіційних автори не давали, тому тест на емпатію тут лише самоперевірка: діагнозу він не ставить і розмову з психологом не замінює.