Тест на іпохондрію: індекс Уайтлі онлайн

01Як виглядає іпохондрія в житті

Іпохондрію часто уявляють як людину, яка вигадує собі хвороби, щоб її пожаліли, і через це багато хто соромиться говорити про свій страх навіть із близькими. А людині з іпохондрією зовсім не хочеться хворіти, їй страшно, і цей страх вона відчуває так само реально, як інші відчувають страх висоти.

Найхарактерніша річ, яку я бачу, це коло перевірок. Людина здає аналізи, чує від лікаря «у вас усе добре» і кілька днів живе спокійно, а потім з'являється нове відчуття в боці чи в голові, і все починається знову, тільки тепер вона вже думає, що лікар щось пропустив.

Буває і навпаки, коли людина роками не йде до лікаря саме через страх. «Краще не знати», каже вона собі, і при цьому щодня обмацує родимку на плечі, порівнює її з фото в інтернеті і не може заснути, поки не переконає себе, що та не стала більшою.

Іпохондрія часто чіпляється за одну тему. У когось це серце, і тоді кожне прискорене серцебиття після сходів здається початком нападу, у когось онкологія, і тоді страшно кожне ущільнення, а хтось боїться збожеволіти чи інсульту. Лікарі навіть мають окремі назви для таких страхів, наприклад кардіофобія чи канцерофобія.

Мені часто кажуть: «Та я ж не іпохондрик, я просто уважно ставлюся до себе». І це справді важко розрізнити зсередини, тому я пропоную простий орієнтир: подивіться, скільки часу на день у вас забирають думки про хвороби і чи заспокоює вас добрий результат аналізів хоча б на місяць. Якщо думки займають години, а спокою після лікаря вистачає на кілька днів, значить, тривога вже живе своїм життям.

02Звідки береться страх хвороб

Дуже часто іпохондрія починається після реальної історії, яка налякала по-справжньому і так і не відпустила. Хтось із близьких тяжко захворів чи помер, вам самим ставили страшний діагноз, який потім не підтвердився, або в дитинстві мама панікувала від кожного вашого кашлю, і ви виросли з відчуттям, що тіло може зрадити будь-якої миті.

Тривога за здоров'я тримається на простому механізмі, який легко не помітити. Коли ви прислухаєтеся до тіла, ви чуєте в ньому більше, ніж зазвичай, бо серцебиття, бурчання в животі чи легке запаморочення є в усіх, просто більшість людей їх не помічає. А тривога пояснює кожне таке відчуття як ознаку хвороби, від цього страшніше, і ви слухаєте тіло ще уважніше.

Страх хвороб, до речі, сильно підкручує і тривога загалом, бо в тривожному стані тіло буквально видає симптоми: стискає в грудях, не вистачає повітря, німіють руки. Якщо ви постійно на нервах, і здоров'я тут лише одна з причин, пройдіть ще тест на тривожність, а якщо помічаєте, що перевіряєте все по колу, подивіться тест на ОКР.

Окремо скажу про інтернет, бо з ним іпохондрія стала, мабуть, набагато важчою, ніж була двадцять років тому. Пошуковик видає найстрашніші варіанти першими, а форуми наповнені історіями тих, у кого все закінчилося погано, і після години такого читання навіть спокійна людина починає шукати в себе пухлину.

03Що означає результат тесту на іпохондрію

Кожне питання дає від 0 до 4 балів, тож загальний бал у тесті на іпохондрію буде від 0 до 28. У дослідженнях індекс Уайтлі рахують по-різному, тому межі рівнів тут мої, орієнтовні, і від 14 балів я б уже звертала увагу на свій стан.

Пам'ятайте, що бал показує ваш стан за останні тижні, і після чиєїсь хвороби чи важкого обстеження він може бути вищим, ніж зазвичай. Варто пройти тест на іпохондрію ще раз через місяць і подивитися, чи страх вщухає сам, чи тримається.

04Як перестати боятися захворіти

Перше, що я раджу, звучить, чесно кажучи, дивно, але працює: один раз чесно пройдіть обстеження в лікаря, якому довіряєте, а потім домовтеся з собою не перепровіряти. Кожна нова перевірка дає полегшення на день-два, і саме через це тривога вчиться, що без перевірки жити неможливо, і просить її знову.

Коли з'являється відчуття в тілі і рука сама тягнеться до телефона, спробуйте поставити собі таймер на годину і зайнятися чимось руками, помити посуд, вийти з собакою, подзвонити подрузі. Дуже часто за цю годину відчуття минає саме, і ви отримуєте маленький, але важливий досвід, що з вами все гаразд і без перевірки.

Подумайте і про близьких, бо при іпохондрії вони часто стають частиною кола. Одна жінка розповідала мені, що по кілька разів на день питала чоловіка, чи не жовта в неї шкіра, і він уже відповідав «та нормальна», навіть не повертаючи голови. Їй від цього ставало ще тривожніше, бо здавалося, що її не чують, і вона йшла до дзеркала перевіряти сама.

Якщо бал вийшов 14 і вище або страх хвороб забирає у вас вечори, сон і радість, напишіть мені, бо з психологом розплутати це коло значно легше, ніж самій чи самому. А якщо до цього додаються панічні атаки, безсоння чи думки, що жити не хочеться, зверніться і до психіатра, бо іноді тривозі потрібна допомога ліками.

05Про методику

Індекс Уайтлі (Whiteley Index) створив австралійський психіатр Іссі Пиловскі у 1967 році, і назву шкала отримала від лікарні Whiteley Wood Clinic в англійському Шеффілді, де він тоді працював. Оригінал мав 14 питань з відповідями «так» чи «ні». У 1999 році данські дослідники на чолі з Пером Фінком відібрали з нього 7 питань, які найкраще відрізняють людей з іпохондрією, і цю коротку версію відтоді використовують у багатьох країнах.

Шкала вільна для використання, а на цій сторінці мій власний переклад з англійської з відповідями від «зовсім ні» до «дуже сильно». Єдиної межі для індексу Уайтлі в дослідженнях немає, тому поділ на чотири рівні тут мій, і тест на іпохондрію діагнозу не ставить. Пройти його можна анонімно стільки разів, скільки захочете.