Вагінізм: причини, симптоми і що робити, коли тіло стискається саме
Блог Каріни Сіліванович
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
Вагінізм: причини, симптоми і що робити, коли тіло стискається саме
Блог Каріни Сіліванович
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
дипломованого психолога та сертифікованого сексолога
«Я хочу, правда хочу, а тіло ніби захлопує двері». Так одна жінка почала нашу першу розмову, і говорила вона це так тихо, наче, чесно кажучи, зізнавалась у чомусь ганебному. Вона любить чоловіка, довіряє йому, розуміє, що все «має бути добре», а коли доходить до проникнення, м'язи біля входу стискаються самі, і далі вже нікуди. Іноді те саме трапляється з тампоном або в кріслі гінеколога, і тоді жінка думає, що вона єдина така на світі.
Це має назву, вагінізм, і ви в цьому далеко не одна, хоча зараз вам здається інакше, бо про такі речі майже ніхто вголос не говорить. Нижче я розкажу, як він виглядає, звідки береться, чому «просто розслабитись» не виходить і як його реально лікують лікар і сексолог та що можете зробити ви самі. Про те, чим може допомогти партнер, теж скажу, бо без нього тут часто нікуди.
Що таке вагінізм і як він проявляється
Вагінізм, тобто мимовільне стискання м'язів тазового дна й входу в піхву, виникає тоді, коли тіло чекає проникнення і вирішує його не пускати. Ви цим не керуєте, ви не робите це навмисно і не «вигадуєте», бо стискається все саме, так само, як заплющуються очі, коли до них раптом, буквально за мить, летить щось гостре. Тому на слова «розслабтесь» і «усе гаразд» тіло, мабуть, відповідає ще більшим напруженням, бо від них ви ще сильніше чекаєте біди.
Проявляється це по-різному, і не завжди так драматично, як пишуть. Для когось це повна «стіна» і неможливість проникнення взагалі, а для когось біль, печіння або відчуття, що там тісно й суха шкіра, хоча все начебто в порядку. Ось що жінки розповідають найчастіше:
- Не виходить вставити тампон або менструальну чашу, і це часто перша ознака.
- Гінекологічний огляд для вас справжнє випробування: ви стискаєтесь, плачете або взагалі відкладаєте візит на роки.
- Під час сексу в момент спроби проникнення виникає різкий біль чи ніби упор, і партнер, мабуть, теж це відчуває.
- Ви боїтесь самої думки про секс, ще до будь-якого дотику, тобто тіло напружується вже в голові.
- Ви не можете торкнутись себе всередині, скажімо, пальцем, хоча дуже цього хочете.
Розрізняють первинний вагінізм, коли проникнення в житті ще жодного разу не було. Вторинний виникає, коли воно колись було, але з часом стало неможливим, ну, наприклад, після пологів, операції чи болісного досвіду. У сучасній американській класифікації психічних розладів вагінізм разом із болем під час сексу об'єднали в одну групу, бо страх, біль і напруга м'язів там настільки переплетені, що розділити їх на практиці майже неможливо.
Чому це відбувається: причини вагінізму
Єдиної причини не існує, і так майже завжди буває, бо вагінізм складається з кількох шарів, які накладаються один на одного. Одні жінки можуть назвати, коли все почалось. В інших жодної «події» не було, є просто довге накопичення тривоги, яке тіло колись вирішило більше не витримувати.
Найчастіша причина, яку я бачу, це страх болю, іноді навіть «успадкований». Дівчинці в дитинстві казали, що перший раз це дуже боляче й страшно, подруги переказували жахи, а де-не-де ще й гучно лякали наслідками. Вона виросла, і тіло, виходить, давно підготувалось захищатись, бо ніхто ніколи не пояснював, що секс може бути приємним і безпечним.
Є й інші шляхи до цього стану, і назву ті, про які жінки говорять найчастіше:
- Болісний перший досвід або серія невдалих спроб, після яких тіло «запам'ятало»: тут боляче, тут небезпечно.
- Грубий або болісний гінекологічний огляд, особливо в юному віці, і сором, який лишився після нього.
- Виховання, у якому секс був чимось брудним, гріховним або небезпечним, і жінка просто не дозволяє собі розслабитись, бо глибоко всередині чекає покарання.
- Пологи з розривами чи операція, після яких проникнення стало асоціюватися з болем.
- Досвід насильства чи примусу. Тут важливо, щоб поруч був фахівець, який уміє з цим працювати, і поспіху бути не може.
- Страх завагітніти, захворіти або втратити контроль, який у тілі живе, до речі, значно довше, ніж у думках.
Окремо скажу про фізичні причини, бо їх не можна пропускати. Інфекції, сухість через гормональні зміни, запальні процеси, ендометріоз, болючі стани шкіри входу в піхву, тобто вульви, теж можуть викликати біль, а тіло після цього захищається стисканням. Тому першим кроком завжди має бути лікар, який виключить фізичне, і лише тоді ми, власне, можемо повноцінно працювати з психологічною частиною. Докладніше про біль під час сексу та його причини я розповіла в статті біль при сексі: причини і до якого лікаря йти.
Замкнене коло: страх, напруга, біль
Є одна схема, яку я малюю майже кожній жінці з вагінізмом, і вона, знаєте, одразу знімає частину провини. Спочатку виникає очікування болю, потім тіло стискається, захищаючись, потім спроба проникнення справді стає болючою, і мозок записує: «Я мала рацію, це небезпечно». Наступного разу страх уже більший, напруга сильніша, біль гостріший, і так по колу, поки жінка не починає уникати будь-якої близькості.
Дуже схоже на те, як ви напружуєте плечі, ідучи вузьким коридором, де вже раз вдарились об кут. Ви ж цього не вирішували, тіло, власне, просто запам'ятало, і напруга вмикається сама, ще до того, як ви встигли подумати. Тому «візьміть себе в руки» чи «розслабся, нічого страшного» тут не працюють, бо тіло слухає свій досвід і майже ігнорує слова, а досвід у нього поки що такий, що проникнення дорівнює небезпеці, і воно захищається, як уміє.
І ось що важливо розуміти: це коло можна розірвати, але не силою і не терпінням. Його розривають по одній ланці, повільно, за допомогою безпечного досвіду, коли тіло вчиться, що проникнення, яке ви контролюєте, більше не б'є. Про те, як тривога вмикає це напруження в усьому тілі, я докладно писала в статті тривога і секс, і там, до речі, багато того, що стосується й вагінізму.
Чого робити не варто
Спершу про те, що я бачу найчастіше і що шкодить найбільше. Ні, ці речі не вважаються поганими вчинками, до них жінок підштовхують і гінекологи, і подруги, і інтернет.
- Терпіти біль і «пробивати» його, сподіваючись, що з часом звикнете: тіло зробить із цього висновок, що ваші страхи небезпідставні.
- Пити алкоголь для розслаблення, бо воно, власне, заглушує голову, а м'язи все одно напружені, і наступного ранку страх ще більший.
- Робити вправи Кегеля на власний розсуд. Вони вчать стискати, а при вагінізмі м'язів уже, як правило, забагато стиснуто, і часто треба вчитись зворотному, тобто розслабляти.
- Мовчки уникати близькості, придумуючи головний біль чи втому, бо від цього росте відстань між вами.
- Порівнювати себе з іншими й шукати «хто вилікував за тиждень», бо такі історії зазвичай нічого не варті.
Що допомагає: лікар, сексолог, фізіотерапевт
Добра новина тут одна, і я її кажу майже кожній: вагінізм добре піддається корекції. У рандомізованому дослідженні жінок із вродженим вагінізмом, де застосували поступове привчання до проникнення разом із терапевтом, стан суттєво покращився порівняно з тими, хто чекав на початок терапії. Тож вирок і «характер» тут ні до чого, це реально навичка тіла, яку можна змінити, а лікування, по суті, і є її поступова зміна.
Зазвичай терапія збирає кількох фахівців, і не обов'язково всіх одразу. Гінеколог, який виключає фізичні причини та, якщо треба, призначає місцеве лікування, скажімо, при сухості чи запаленні. Сексолог або психолог, який працює зі страхом, переконаннями та кроками до проникнення. Фізіотерапевт тазового дна, який навчає відчувати м'язи і розслабляти їх. Така команда, чесно кажучи, найкращий варіант, але з когось можна й починати, головне, щоб цей хтось не поспішав і не обіцяв дива.
Що відбувається на консультації сексолога? Спершу ми розбираємо вашу історію: коли це почалось, що було перед тим, що ви собі кажете про секс і своє тіло. Потім складаємо план маленьких кроків, у якому, знаєте, нічого не відбувається без вашого «так». Йдеться про поступове привчання тіла, про техніки дихання й розслаблення, про розмову з партнером і про те, як повернути відчуття, що тіло ваше і ви ним керуєте.
Ось як це, у загальних рисах, виглядає на практиці, і самі кроки зазвичай такі:
- Дихання животом і м'яке розслаблення тазового дна, спершу просто лежачи, без жодних спроб проникнення.
- Знайомство з власним тілом: огляд у дзеркалі, дотики зовні, тобто без тиску й очікувань, скільки б часу воно не займало.
- Поступове введення того, чого найбільше бояться: спершу кінчик пальця, потім дилататори, тобто спеціальні гладкі розширювачі зростаючого розміру, у вашому темпі, з гелем на водній основі.
- Робота зі страхами й переконаннями, які тримають напругу, на кшталт «буде боляче» чи «я буду поганою партнеркою».
- Спільні кроки з партнером, коли ви вже готові: ви керуєте темпом, ви кажете «стоп».
Тривалість у всіх різна, і чесно назвати «рівно стільки тижнів» я не можу, бо залежить від причини, від того, наскільки сильний страх, і від того, чи є підтримка вдома. Іноді результат помітний за кілька тижнів, а іноді потрібні місяці, і в цьому немає жодної вашої провини. Якщо ви хочете почати з розмови, консультації сексолога я веду онлайн, українською й російською, анонімно.
Партнер: як допомогти і чого уникати
Для партнера вагінізм не менш складна історія, хоча говорять про це зовсім мало. Він бачить, що ви страждаєте, і боїться зробити боляче. Він думає, що з ним щось не так, і часом ображається, бо читає це як відмову саме від нього.
Тому перше, що я пропоную парі, поговорити про це прямо: «Мені боляче й страшно, і це ніяк не залежить від того, як я до тебе ставлюсь». Далі важливо, щоб партнер не тиснув і не торгувався, скажімо, «ну давай хоч спробуємо». Він може змістити фокус із проникнення на інші форми близькості, які вам обом приємні, і це знімає тиск, а коли тиск іде, тіло і починає розслаблятись.
І ще одне, до речі. Партнер може допомагати в розмовах із лікарем, у виборі гелю чи дилататорів, у темпі, який ви задаєте, а головне, у тому, щоб ви завжди мали право сказати «стоп» без пояснень. Коли ви обоє це чуєте, стає набагато легше. Якщо в парі є напруга й образи, добре б прийти на спільну консультацію, де ніхто не звинувачує одне одного.
Коли звернутись до лікаря чи сексолога
Я б радила не відкладати, якщо будь-яка спроба проникнення, чи то тампон, огляд або секс, викликає біль чи неможливість, і це триває вже кілька місяців. Також коли ви уникаєте гінекологічного огляду, бо дуже боїтесь, коли між вами з партнером росте відстань і коли самі розумієте, що вам тривожно навіть думати про це.
Негайно до лікаря слід іти, якщо біль різкий і раптовий, з'явилась кровотеча, температура чи незвичні виділення, бо тоді причина може бути в запаленні чи іншому стані, який не чекає. А якщо з сексологічного боку хочеться почати самостійно, є мій курс «Ключі від задоволення», де є кроки про роботу з тілом і страхами. Про те, як узагалі прийти до задоволення, коли воно здавалось неможливим, я писала в статті про аноргазмію у жінок.
На які дослідження я спираюсь
- ter Kuile M.M., Melles R., de Groot H.E., Tuijnman-Raasveld C.C., van Lankveld J.J.D.M. Therapist-aided exposure for women with lifelong vaginismus: a randomized waiting-list control trial of efficacy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 2013, 81 (6), 1127-1136.
- ter Kuile M.M., Bulté I., Weijenborg P.T.M., Beekman A.J., Melles R., Onghena P. Therapist-aided exposure for women with lifelong vaginismus: a replicated single-case design. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 2009, 77 (1), 149-159.
- American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th edition (DSM-5): Genito-Pelvic Pain/Penetration Disorder. Washington, DC: American Psychiatric Publishing, 2013.
- Maseroli E., Scavello I., Rastrelli G., Limoncin E., Cipriani S., Corona G., Fambrini M., Maggi M., Vignozzi L. Outcome of medical and psychosexual interventions for vaginismus: a systematic review and meta-analysis. Journal of Sexual Medicine, 2018, 15 (12), 1752-1764.
Про автора
Каріна Сіліванович
Дипломований психолог, сертифікований сексолог
Працює онлайн із клієнтами з різних країн. Допомагає з тривогою, самооцінкою, стосунками в парі та сексуальними труднощами: коли зникло бажання, немає оргазму, з’явився страх сексу чи сором за власне тіло.
6 роківбезперервної практики
3000+клієнтів
20 000 $+вкладено в навчання за 10 років
Як працює і з чим
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)Розбираємо, які думки й переконання запускають тривогу, сором чи уникання, і крок за кроком змінюємо реакції на практиці, з вправами між сесіями.
ЕФТ (емоційно-фокусована терапія)Працює з емоціями й прив’язаністю, особливо в парі: що насправді стоїть за сварками, відстороненістю чи відсутністю близькості.
Техніки з психоаналізуДопомагають побачити глибші причини, які тягнуться з дитинства і попередніх стосунків.
КоучингПеретворює розуміння на конкретні цілі, план і наступні кроки.
Сесія триває 50–60 або 80–90 хвилин у Zoom, Google Meet, Telegram чи WhatsApp. Спершу знайомство і запит, потім розбір ситуації, план і техніки з вправами. Якщо потрібен лікар чи психіатр, Каріна скаже про це прямо.
Освіта і сертифікати
- Диплом бакалавра психології, ПНПУ імені К. Д. Ушинського
- «Understanding Depression», Harvard Health Publishing
- «Професійний коуч», International Integral Coaching School
- Лікування великої депресії, Медичний університет Південної Кароліни
- «Mindful Sex», Modern Sex Therapy Institutes
- Комплексна сексуальна освіта, IPPF
- «Психологічні дослідження, слухняність і етика», OpenLearn
- «Осмислення проблем психічного здоров’я», OpenLearn
- «Дослідження депресії», OpenLearn
- Національна програма сертифікації з харчування, NNCP
ЧАСТІ
ЗАПИТАННЯ
Це мимовільне стискання м'язів біля входу в піхву, коли тіло чекає проникнення і його не пускає. Ви цим не керуєте і не вигадуєте, воно відбувається саме, тому біль чи неможливість, тобто «стіна», трапляються навіть тоді, коли ви дуже хочете близькості.
Біль чи упор при спробі проникнення, неможливість вставити тампон, страх гінекологічного огляду, печіння та відчуття тісноти. Часто ще й напруга вже від думки про секс, уникання близькості, щоб не потрапляти в цю ситуацію знову.
Найчастіше це страх болю, виховання, у якому секс був «небезпечним», болісний перший досвід чи огляд, пологи з розривами або досвід насильства. Бувають і фізичні причини, скажімо, інфекції чи сухість, тому першим кроком має бути лікар, який їх виключить.
Так, і це справді добра новина. Працюють поступове привчання тіла до проникнення, робота зі страхом, розслаблення тазового дна та за потреби місцеве лікування. Терміни в усіх різні, тож ніхто не може обіцяти «за тиждень», але результат реально досяжний.
Починайте з гінеколога, щоб виключити фізичні причини, а далі до сексолога чи психолога, який працює зі страхом і кроками привчання. Якщо є можливість, добре додати фізіотерапевта тазового дна, тобто тих, хто навчає розслабляти м'язи.
Деякі кроки можна робити самій: дихання, розслаблення, знайомство з тілом. Але без підтримки фахівця легко піти надто швидко й підкріпити страх, тому надійніше пройти цей шлях разом із сексологом чи фізіотерапевтом, хоча б перші кроки.
Зазвичай ні, принаймні самі по собі. Вони вчать стискати м'язи, а при вагінізмі їх, як правило, і так забагато стиснуто, тому часто потрібно вчитись розслабляти. Краще порадитись із фізіотерапевтом тазового дна, не робити вправи наосліп.
Це гладкі розширювачі різного розміру, якими жінка поступово привчає тіло до проникнення у власному темпі, з гелем на водній основі. Вони допомагають багатьом, але користуватись ними краще за порадою фахівця, тобто за планом, а не «пройду швидко за три дні».
Теоретично можна, навіть без повного проникнення, якщо контакт стався біля входу, тому про контрацепцію думати варто. Якщо ж ви хочете дитину, а проникнення поки неможливе, це привід не відкладати звернення до сексолога й гінеколога.
Не тиснути, не торгуватись і дати їй керувати темпом, тобто мати право сказати «стоп» без пояснень. Допомагає перенесення фокусу з проникнення на іншу близькість, розмова про почуття та спільний візит до сексолога де ніхто не звинувачує одне одного.
Вагінізм це стискання м'язів у відповідь на очікування проникнення, а біль при сексі може мати багато причин, від інфекції до гормонів. Часто вони переплітаються, тому різницю найкраще встановлює лікар під час огляду.
Коли будь-яка спроба проникнення болюча чи неможлива вже кілька місяців, коли ви уникаєте огляду і близькості та коли страх сам по собі забирає спокій. Я веду і індивідуальні, і спільні консультації онлайн, анонімно, українською й російською.
Фізична особа-підприємець
Сіліванович Каріна Юріївна
Р/р: UA513220010000026008340051608
Сіліванович Каріна Юріївна
Р/р: UA513220010000026008340051608