«Я пів години стою перед дверима кабінету, бо там уже почалася нарада, і заходити, коли всі на тебе дивляться, для мене гірше, ніж отримати догану за запізнення». Коли я чую щось подібне, я майже завжди думаю про соціофобію, тобто сильний страх того, як тебе оцінюють інші люди.
Цей соціофобія тест, власне, побудований на шкалі Лібовіца, і в ньому 24 звичайні ситуації: подзвонити малознайомій людині, поїсти в кафе, висловитися на нараді, повернути товар у магазин. Про кожну ви відповідаєте на два питання, наскільки вам у ній страшно і як часто ви її уникаєте, і все разом займе хвилин сім-десять.
Відповідайте за останній тиждень, а якщо в якійсь ситуації давно не бували, уявіть, як би почувалися. Результат з'явиться одразу під тестом, відповіді рахуються тільки у вашому браузері, а нижче я поясню, як читати свій бал і чим соціофобія відрізняється від звичайної сором'язливості.
Не знаєте, як читати цей результат чи що робити далі? Напишіть мені, і ми подивимося на нього разом.
Це самоперевірка за адаптацією шкали Лібовіца, діагнозу вона не ставить. Ваші відповіді нікуди не надсилаються і не зберігаються.
Соціофобія, або соціальна тривожність, це постійний сильний страх ситуацій, де на вас можуть дивитися і вас можуть оцінювати. Людина боїться, що скаже щось дурне, почервоніє, затремтить голос чи руки, і всі це помітять, а потім будуть думати про неї погано.
Сором'язливість, своєю чергою, буває в багатьох, і в дитинстві чи в новому колективі вона взагалі звична, і зазвичай вона минає, щойно людина трохи звикне до компанії. При соціофобії страх не відпускає роками, і заради того, щоб його не відчувати, людина відмовляється від підвищення, побачень, навчання і навіть від дзвінка в поліклініку.
Тест на соціофобію я раджу пройти навіть тим, хто вважає себе «просто інтровертом», бо це набагато поширеніше, ніж здається. У великому американському опитуванні приблизно кожна восьма людина хоча б раз у житті мала соціальний тривожний розлад, і найчастіше він починався ще в підлітковому віці, коли думка однокласників важить дуже багато.
Шкалу в 1987 році створив американський психіатр Майкл Лібовіц, який довго досліджував соціофобію в Колумбійському університеті. Спершу її заповнював фахівець під час розмови, а пізніше дослідники перевірили, що людина може точно оцінити себе й сама, і сьогодні шкалу Лібовіца найчастіше використовують саме так.
Ситуації в шкалі Лібовіца двох видів, і різниця між ними важлива для роботи. Тринадцять стосуються виступів і дій при людях, тобто моментів, коли ви щось робите, а на вас дивляться, наприклад їсте, пишете чи робите доповідь. Інші одинадцять стосуються спілкування, коли треба знайомитися, заперечити чи подивитися людині в очі.
Окремо шкала питає про страх і про уникання, і мені це, чесно кажучи, дуже подобається. Бо буває, що людина майже нічого не уникає, але кожну нараду проходить на зціплених зубах, а буває навпаки: страху наче й немає, бо вона давно влаштувала життя так, щоб ніколи не опинятися в незручних ситуаціях.
Кожну з 24 ситуацій ви оцінюєте двічі, від 0 до 3 балів за страх і від 0 до 3 балів за уникання. Усі бали складаються, тож загальний результат шкали Лібовіца може бути від 0 до 144, а під ним ви побачите ще й дві смужки, окремо для страху і для уникання.
Межі взято з дослідження Дугласа Менніна та колег 2002 року: бал 30 найкраще відділяв людей із соціофобією від людей без неї, а бал 60 вказував на генералізовану соціофобію, коли страх супроводжує більшість ситуацій. Межу 90 для найвищого діапазону я додала сама, щоб відрізнити дуже сильну тривожність.
Ознак соціофобії мало. Хвилюватися перед виступом чи першим побаченням нормально, і поки цей страх не змушує вас відмовлятися від важливого, соціальною тривожністю в медичному сенсі його не назвеш.
Помірна соціальна тривожність. Подивіться, які ситуації дали найбільше балів, бо часто це кілька конкретних речей, наприклад дзвінки або виступи, і з ними можна працювати прицільно, крок за кроком.
Виражена соціальна тривожність, схожа на генералізовану соціофобію. Найімовірніше, вона вже забирає у вас можливості в роботі й стосунках, і з таким результатом варто прийти до психолога, не чекаючи, що з часом звикнете.
90 балів і вище. Страх людей і уникання займають величезну частину вашого життя. Психолог допоможе зрозуміти, чи потрібен вам психіатр, а соціофобію, як показують дослідження, добре лікують навіть тоді, коли вона триває з дитинства.
Ви замовляєте піцу тільки через застосунок, бо подзвонити в піцерію здається неможливим, а коли кур'єр дзвонить у двері, вдаєте, що вас немає вдома, і чекаєте, поки він залишить коробку під дверима. На роботі мовчите на нарадах, хоча маєте гарну ідею, а потім чуєте, як колега озвучує майже те саме і отримує похвалу.
Після кожної зустрічі з людьми ви ще довго прокручуєте розмову в голові: що сказали не так, чому засміялися не в той момент, як дивно, мабуть, виглядали. «Я ж знаю, що всім насправді байдуже, але нічого не можу з собою зробити», так часто кажуть мені люди з соціальною тривожністю, і в цій фразі майже вся соціофобія.
Взагалі багато хто з соціофобією роками рятується алкоголем, бо після келиха вина на вечірці стає легше говорити. Це працює на один вечір, але з часом страх без келиха лише росте, і тоді до соціофобії додається ще одна проблема.
Соціофобія часто йде поруч з іншими видами тривоги. Якщо страх з'являється і вдома, наодинці, коли поруч нікого немає, пройдіть ще тест на тривожність GAD-7, а коли під час таких ситуацій калатає серце і бракує повітря, подивіться, що покаже шкала тривоги Бека.
Щоб зрозуміти, чи тривожність стала рисою характеру, підійде тест Спілбергера-Ханіна. Усі ці тести зібрано на сторінці тести на тривожність, і їх зручно пройти один за одним.
Соціофобію лікують, навіть якщо тест на соціофобію показав дуже високий бал, і найкраще себе показала когнітивно-поведінкова терапія, де людина поступово, маленькими кроками повертається в ситуації, яких уникала, і перевіряє свої страшні прогнози. Мозок вчиться на досвіді, тому кожен дзвінок, після якого нічого страшного не сталося, трохи зменшує страх перед наступним, навіть якщо голос під час розмови тремтів і ви говорили зовсім не так гладко, як хотілося.
Почати можна вже цього тижня з найлегшої ситуації з вашого списку. Наприклад, спитайте в продавця, де лежить хліб, хоча й самі знаєте, або подзвоніть у кафе дізнатися, до котрої вони працюють. А потім помітьте, що ви відчували до, під час і після, і запишіть це, бо через тиждень ви вже можете цього не пам'ятати.
Напишіть мені, якщо бал вийшов вище 30 або якщо страх людей давно вирішує за вас, куди ходити і з ким говорити. Мені можна написати в месенджер, якщо дзвонити поки важко, а інші самоперевірки ви знайдете на сторінці психологічні тести онлайн.
Шкалу соціальної тривожності Лібовіца (Liebowitz Social Anxiety Scale, LSAS) опублікував Майкл Лібовіц у 1987 році. Варіант для самостійного заповнення перевірили Стефані Бейкер, Стефан Гофманн та колеги в 2002 році, а межі балів для виявлення соціофобії запропонували Дуглас Меннін і колеги того ж року.
На цій сторінці подано мою власну адаптацію 24 ситуацій з англійського оригіналу, без змін у змісті й правилі підрахунку. Межі 30 і 60 взято з досліджень, межу 90 я додала сама, і тест лише показує, наскільки сильна соціальна тривожність, а діагнозу не ставить.
Це шкала соціальної тривожності, яку в 1987 році створив американський психіатр Майкл Лібовіц. Вона має 24 ситуації спілкування й виступів, і про кожну людина оцінює, наскільки їй страшно і як часто вона цього уникає.
Загальний бал може бути від 0 до 144, і чим він вищий, тим сильніше страх людей впливає на життя. За дослідженнями, від 30 балів ознаки соціофобії ймовірні, від 60 вона схожа на генералізовану, тобто охоплює більшість ситуацій спілкування.
Сором'язливість зазвичай минає, коли людина звикає до компанії, і не змушує відмовлятися від важливого. При соціофобії страх оцінки сильний і тривалий, і через нього людина уникає роботи, навчання, знайомств чи навіть дзвінків.
Ні, тест на соціофобію лише показує, наскільки сильна зараз ваша соціальна тривожність і в яких ситуаціях. Діагноз ставлять після розмови з фахівцем, і психолог допоможе зрозуміти, чи потрібен вам психіатр.
Бо страх і уникання в однієї людини не завжди збігаються. Одна людина ходить на всі наради, але терпить страх через силу, а інша майже не відчуває страху, бо давно уникає всіх незручних ситуацій, і обом потрібна різна робота.
Часто вона починається в підлітковому віці, після насмішок, булінгу чи в родині, де багато критикували. Свою роль відіграють і вроджена чутливість, і досвід, коли людина роками уникає ситуацій і так і не перевіряє, що нічого страшного не стається.
Так, соціофобію добре лікують, навіть коли вона триває багато років. Найкраще себе показала когнітивно-поведінкова терапія з поступовим поверненням у важкі ситуації, а при сильних проявах психіатр іноді додає ліки, і разом це дає добрий результат.
Почніть з найменшого кроку, наприклад з повідомлення в месенджер замість дзвінка, а першу консультацію можна провести онлайн. Психологи часто працюють з людьми, яким важко почати розмову, і це зовсім нормально.
Так, тест на соціофобію тут безкоштовний і анонімний, реєстрація не потрібна, і пройти його можна з телефону. Результат рахується у вашому браузері, відповіді нікуди не надсилаються, і він з'являється одразу після останнього питання.
На один вечір алкоголь справді знімає напругу, але з часом страх без нього лише росте. Тому люди з соціофобією частіше за інших мають проблеми з алкоголем, і краще шукати інші способи, наприклад роботу з психологом.
Тест показує ознаки, а розібратися, що з ними робити, легше разом. Я працюю онлайн, українською і російською.
Записатися на консультацію
Працює онлайн із клієнтами з різних країн. Допомагає з тривогою, самооцінкою, стосунками в парі та сексуальними труднощами: коли зникло бажання, немає оргазму, з’явився страх сексу чи сором за власне тіло.
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія)Розбираємо, які думки й переконання запускають тривогу, сором чи уникання, і крок за кроком змінюємо реакції на практиці, з вправами між сесіями.
ЕФТ (емоційно-фокусована терапія)Працює з емоціями й прив’язаністю, особливо в парі: що насправді стоїть за сварками, відстороненістю чи відсутністю близькості.
Техніки з психоаналізуДопомагають побачити глибші причини, які тягнуться з дитинства і попередніх стосунків.
КоучингПеретворює розуміння на конкретні цілі, план і наступні кроки.